Колапс транспортної системи може настати вже у грудні
16.11.2023 - 18:00
Юрій Щуклін, експерт ринку логістики, член логістичного комітету Європейської Бізнес Асоціації.
Аби відвернути критичні наслідки необхідно здійснити низку послідовних кроків на державному рівні. Зокрема, уряд має ініціювати інтервенційні закупівлі призначеного на експорт зерна, щоб аграрії отримали обігові кошти, і водночас сформувалися чинники більш сприятливої цінової конʼюнктури на світових ринках. Також цей механізм дасть змогу знизити напругу на логістичних шляхах.
Саме для таких кризових моментів створювався Аграрний Резервний Фонд України. Механізм інтервенційних закупівель передбачений Урядом ще 20 років тому. Сьогодні аграрій продає кукурудзу по 110 доларів за тонну при собівартості виробництва 150-175 доларів, і ці вантажі сунуть на порти, які не в змозі їх обробити.
Тому застосування механізму викупу у виробників тієї кукурудзи, яка зараз шукає збут, а в грудні ломитиметься у порти, відразу б знизило напругу. Тоді вивезення цього зерна можна розтягнути на довший термін. І коли ринок почує, що цей обсяг не втискатимуть у 50 днів, а розтягнуть на 500 днів, ніхто не ломитиметься у вагони.
Так, двері на ринок маленькі, але ми їх відчиняємо на 500 днів, нема сенсу створювати ажіотаж. Крім цього, ви отримаєте свої гроші, вважайте, що ваше зерно продане. Що відбудеться в голові виробника? Він отримає впевненість у сьогоднішньому дні й навіть почне думати про новий урожай. Викуп за близькою до собівартості ціною — 150 доларів/тонна — підштовхне цінову конʼюнктуру у більш сприятливий бік, адже тоді трейдер точно не ставитиме сьогоднішню ціну в 110 доларів/тонна.
Наші союзники, зокрема, з Литви, вже озвучували підрахунки, що для реалізації цього плану потрібно майже 1,5 млрд євро. Але це вигідне вкладення коштів з розрахунком на майбутній підйом, тому що 150 доларів за тонну це дуже дешево.
Крім цього, можна встановити відстрочку розрахунків: скажімо, виробник отримає 60% ціни зараз, а решту 40% після відвантаження. Логічно, що ці операції резервного фонду мають бути абсолютно прозорими та підзвітними нашим союзникам, а його діяльність має контролювати наглядова рада, куди мають входити люди з бездоганною репутацією.
Ще одним кроком, що міг би усунути чинники колапсу на ринку вантажоперевезень, має стати повернення держави до функцій медіатора та координатора ринку логістики. Ці функції державного регулятора мала б виконувати «Укрзалізниця». Але по факту це монополіст, який визискує кошти з виробників.
Замість врівноваження ринку доступними державними послугами, державна компанія навпаки, штучно розігріває ціни. Торішні дії УЗ з розігрівом цін на логістику стали першопричиною сьогоднішніх страйків автоперевізників країн-сусідів. Бо розгойданий маятник цін стимулював український бізнес понакуповувати вантажних автомобілів, яким зараз нема в Україні роботи. Українські транспортні засоби просочуються до країн ЄС і відбирають роботу у тамтешніх перевізників.
Роль УЗ викликає прямі паралелі з «ПриватБанком», який у певний час став являти собою загрозу всій фінансовій системі країни. Аби врятувати економіку, уряд має зробити з «Укрзалізницею» те ж саме, що зробили з «ПриватБанком» у 2016 році.
