Як наказ Одеської ОВА щодо експорту зерна вплинув на ринок

Спершу розроблений наказ Одеської ОВА був націлений на боротьбу з тіньовими схемами під час експорту українського збіжжя. Але фактично він ускладнив роботу, а також з-поміж іншого спровокував простій флоту. Різні аграрні асоціації також звернулись до Президента України з проханням скасувати цей наказ. USM проаналізував, чому так сталось і які є варіанти розв’язання проблеми. 

З чого все почалось

У середині серпня опублікували наказ №19 «Про деякі питання фінансової дисципліни в умовах правового режиму воєнного стану» голови Одеської ОВА та Командувача угруповання військ «Одеса».

Метою такого наказу назвали протидію торгівлі «сірим» зерном. Перед цим голова Одеської ОВА Олег Кіпер заявив, що частка зерна невідомого походження в експорті з Одещини сягає 30-40%.

«Завантаження суден (барж) віднині відбуватиметься виключно за умови проведення попереднього аналізу законності походження зерна. Усі митні декларації мають бути зареєстровані до навантаження експортного товару. У такий спосіб Одеська обласна військова адміністрація посилює дисципліну, облік та звітність у сфері зовнішньоекономічної діяльності в умовах правового режиму воєнного стану», — йшлось у повідомленні Олега Кіпера.

Що вимагає наказ? 

Як пояснили у Всеукраїнській аграрній раді (ВАР), положення документа вимагають від експортерів подачі митної декларації за 10 днів до завантаження судна. 

Щоб заповнити таку декларацію, продавець має підготувати необхідний обсяг та накопичити зерно в порту, а також бути впевненим, що на судно потрапить саме зерно того обсягу та якості, що зазначено у декларації. 

«На практиці виконати такі умови не є можливим для більшості аграріїв. На сьогодні виробники та трейдери не накопичують зерно у портах, щоб не наражати людей, інфраструктуру та товар на небезпеку обстрілів зі сторони росії. Тому зараз більшість продавців працюють «з коліс» — завантаження судна йде переважно відразу з автомобіля на судно. Щобільше, порти на Дунаї не мають достатньо місць для зберігання таких обсягів зерна, що підлягають попередньому декларуванню», — пояснили в пресслужбі ВАР. 

Цікаво і те, що наказ діє тільки на території Одеської області. В Українській зерновій асоціації (УЗА) зазначили, що це суттєво обмежує діяльність суб’єктів господарювання, які експортують вантаж через Одеську митницю.

Водночас нові правила митного оформлення та виконання податкових зобов’язань не поширюються на суб’єктів господарювання, які використовують інші логістичні шляхи, наприклад через залізничну дорогу та автомобільний транспорт через митні, прикордонні переходи на заході України.

«Отже, наказ може спотворювати конкуренцію на галузевому рівні у сфері перевезення у режимі експорту товарів, заразом вносить конкурентні перепони у перевезеннях зернових вантажів морським транспортом через порти Одещини та іншими видами транспорту при перетині державного кордону в Одеській області», — пояснили в УЗА. 

Реакція аграрних асоціацій 

Спочатку різні аграрні асоціації вирішили звернутись безпосередньо до Одеської ОВА з проханням внести зміни або скасувати наказ, який ускладнює роботу експортерів зерна і навіть призвів до зупинки навантаження зерна в портах Дунаю. 

Проте заклик не був почутий, наказ продовжив діяти, а вже у вересні 2023 року аграрії були змушені звертатись вже до Президента України Володимира Зеленського, а також до Антимонопольного комітету та Державної регуляторної служби.

Українська зернова асоціація у своєму зверненні підкреслила, що наказ замість боротьби з тіньовими схемами фактично призвів до ускладнення роботи провідних експортерів зерна. 

 «Так, відвантаження зерна через Дунайські порти зупинилися, флот простоює, а фермери зазнають збитків. Окрім того, цей Наказ має і негативні наслідки для бюджету країни та її репутації надійного постачальника продовольства на світовий ринок. Крім того, в наказі не обґрунтована законна необхідність його прийняття. Також немає пояснень, яким чином виконання наказу стабілізує роботу цивільного судноплавства у Чорному морі», — підкреслили в асоціації. 

В УКАБ зазначили, що представники асоціацій занепокоєні можливими наслідками, зокрема зупинкою експорту. А окремі положення наказу взагалі не є можливими для виконання з точки зору легального бізнесу. 

«Також він фактично унеможливлює завантаження суден за прямим варіантом (коли судно вантажать одразу з зерновоза). Фактично, такий наказ може стати в майбутньому підставою для очільників окремих областей встановлювати своє митне, податкове та будь-яке інше регулювання, що буде відмінним від загальнонаціонального. Це ослабить контрольованість і керованість державою у сферах за які, згідно з законодавством, відповідають саме центральні органи влади», — додали у зверненні. 

Важливо зауважити, що документ наказу також переглянули і проаналізували юристи міжнародної юридичної компанії Interlegal. Цей аналіз показав, що наказ передбачає додаткові документальні вимоги до експортерів зі сторони контролюючих органів при оформленні вантажів у режимі експорту.

Але митне законодавство, своєю чергою, не передбачає таких вимог. Більше того, законодавство безпосередньо не надає військовому командуванню та військовій адміністрації повноваження щодо впровадження нових порядків, строків митного оформлення вантажів та виконання суб’єктами господарювання податкових зобов’язань.

Варіанти розв’язання проблеми 

USM звернувся за коментарем до співвласника та CEO в Octopod Shipping Company Дмитра Січкара. На його думку, вийшло так, що наказ створив проблеми не для тих, хто прагне реалізувати тіньові схеми, а для тих, хто хоче чесно експортувати свою сировину за кордон.

«З одного боку, фермери тут праві, адже в таких складних умовах не можна приймати різких рішень, які ускладнюють економічне становище багатьох учасників ринку. З іншого боку, певна логіка у цьому Наказі є, якщо її реалізувати на практиці в інший спосіб, який був би більш ощадливим, прозорим та зрозумілим для фермерів», — вважає Дмитро Січкар.

На думку експерта, якщо держава створить умови для переробки зернових культур та відправлення продуктів у вигляді борошна, круп, масла та загалом готової продукції, то це дасть багаторівневий позитивний ефект. 

«Перш за все, ми створимо додану вартість. По-друге, збільшиться кількість робочих місць для людей, які будуть залучені в переробному процесі. Врешті це дасть потужний поштовх глобальному розвитку економіки країни в цілому. Сьогодні ж ми відправляємо сировину – відтак, показуємо себе сировинним придатком. На якихось етапах це було вигідно. Ми відправляли багато зерна, тому підприємства агросектору непогано заробляли за рахунок цих масштабів, а держава отримувала відповідні податкові надходження. Але потрібно розвиватися далі», — підкреслює CEO в Octopod Shipping Company.

За його словами, певна логіка у цьому наказі є. Так, якщо в Україні обмежити експорт зерна, то вдасться заохотити його переробку та відправлення готового продукту. Це допоможе збільшити додану вартість та досягти кращого результату роботи як для самих виробників, так і для держави в цілому. 

«Але ця ініціатива має бути не про «заборони», а про «заохочення» виробників до виробництва продукції з більшою доданою вартістю. Потрібно розробити та надати певні компенсаторні інструменти на рівні держави (дотації, реальне спрощення ведення бізнесу, пільгове кредитування, гранти і т.ін.). В решті це має спонукати бізнес в цілому до розвитку, поглибленню внутрішнього виробництва та переробки, виходу на нові ринки з більш дорогою продукцією, а не спротиву та пошуку тіньових схем», — підсумував Дмитро Січкар.

Ще одним варіантом розв’язання проблеми є скасування цього наказу, як цього вимагають аграрні асоціації, але наразі жодних офіційних реакцій на попередні звернення немає.