США не розглядають варіант воєнної блокади Чорного моря  

США не розглядають варіант воєнної блокади Чорного моря  


Фото: Шостий флот США, який базується у Середземному морі.

США «не розглядають активно» можливість організувати воєнну блокаду у Чорному морі, аби Зернова угода могла працювати далі без росії. 

Зрив Чорноморської зернової ініціативи посилить дефіцит продовольства та завдасть шкоди мільйонам уразливих людей у всьому світі. Про це на брифінгу заявив координатор зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки США у Білому домі Джон Кірбі.

Він нагадав, що Зернова угода відіграла вирішальну роль у зниженні цін на продовольство, які різко зросли після повномасштабного вторгнення рф в Україну.

Також у Кірбі запитали, чи розглядають США можливість продовжувати вивозити українське зерно морем, але із супроводом військових кораблів.    

На це Кірбі спитав інтерв’юєра, чи пропонує він, аби США здійснили воєнну блокаду у Чорному морі. Кореспондент відповів ствердно, тож Кірбі повідомив, що це не той варіант, який «активно розглядають» Сполучені Штати.

Кірбі переформулював питання журналіста, але прямої відповіді на питання саме щодо ескорту вантажних суден не дав, натомість використав поняття «воєнної блокади». Можливо, Кірбі справді мав на увазі конвоювання суден, втім, прямо він про це не говорив. 

Навіть якби США впевнено заявили про намір відправити у Чорне море свої кораблі, аби захистити судна з українським зерном, втілення цих намірів надто невизначене.

Нагадаємо, кораблі нечорноморських держав можуть дістатися туди лише протоками Босфор і Дарданелли, які контролює Туреччина, згідно з Конвенцією Монтре 1936 року. 

У межах документу, для військових кораблів нечорноморських держав введені обмеження щодо класу (допускаються лише невеликі надводні кораблі) й тоннажу.

Загальний тоннаж військових кораблів «держав-гостей» у Чорному морі не має перевищувати 30 тис. тонн (є можливість підвищити цей мінімум до 45 тис. тонн — у разі збільшення угруповань ВМС чорноморських країн у акваторії). 

Також іноземні кораблі можуть перебувати в морі не більше 21 доби. 

Якщо Туреччина бере участь у війні або вважає, що їй загрожує війна, то вона має право дозволяти чи забороняти прохід своїми протоками будь-яким військовим кораблям. 

А якщо триває війна, у якій Туреччина не бере участі, то протоки мають бути закритими для військових кораблів будь-якої воюючої держави.

Відзначимо, що під час переговорів 1936 року щодо конвенції Монтре, саме радянська влада пропонувала режим, який би гарантував абсолютну свободу проходу суден протоками Туреччини.

Рік тому, коли Україна розпочала експорт «зерновим коридором», Туреччина вивела в Чорне море свої кораблі. Також у морі тривали навчання Sea Breeze за участі 11 країн-членів НАТО, що все одно не втримало росію від атаки на Одеський порт. Цьогоріч навчання відбулись у Шотландії, тому кораблі для стримання росії могли б вивести лише Румунія, Болгарія й Туреччина. 

Тож наразі щодо конвоювання суден «зернового коридору» залишається багато питань, навіть якщо США висловлять бажання супроводжувати судна в Чорному морі. Серед цих питань — порядок патрулювання, порти, де базуватимуться кораблі, швидкість експорту за таких умов тощо.

Передусім, необхідна готовність до такого кроку Туреччини, яка підтримує Україну, але у дипломатичному полі намагається зберігати нейтралітет, аби отримати (або встигнути отримати) усі «профіти» від партнерства з росією. Без відповіді на це питання сенс втрачають і всі інші.