Україна має альтернативні стратегії експорту на випадок припинення Зернової угоди
Уряд та учасники зернового ринку розробили низку альтернативних стратегій експорту зернових у разі припинення роботи Зернової угоди.
«Маємо кілька стратегій: це розширення пропускної спроможності Дунайського регіону і нарощення можливостей з перевалки там зернових. Також триває введення в експлуатацію додаткових пунктів переходу і сухих портів на західному кордоні з Польщею і Румунією», — повідомив перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький.
Висоцький нагадав, що в держбюджеті на 2023 рік передбачено 20 млрд грн для потенційного страхування суден з українським зерном, які будуть готові продовжити роботу в разі відсутності «зернового коридору».
«Альтернативні заходи активно напрацьовуються, фактично фіналізовані й мають допомогти безперервно робити внесок України в міжнародну продовольчу безпеку, забезпечувати експорт», — наголосив він.
Перший заступник міністра висловив сподівання, що, попри всі складнощі з експортом, у фінансовому плані показники експорту сільгосппродукції будуть близькі до минулорічних.
Нагадаємо, наразі багато учасників ринку створюють на Дунаї логістичну інфраструктуру через недостатні потужності для зберігання та експорту зерна. Зокрема, новий термінал в Ізмаїлі будує «Нібулон»; агрохолдинг «Кернел» придбав річковий термінал «Дунай Пром Агро» в порту Рені; розвивають інфраструктуру на Дунаї УДП, «Аскет-Шиппінг», Danube Logistics Group тощо.
Крім того, раніше очільник Мінвідновлення Олександр Кубраков розповів про перші результати запуску додаткових портових потужностей на Дунаї, зокрема:
- експлуатацію понад 20 нових морських терміналів;
- нові технології перевантаження з використанням плавкранів, мобільних перевантажувачів, суден-накопичувачів як плавучі склади, інших засобів;
- користування новими тимчасовими складами, обладнаних вагами та лабораторіями.
Раніше USM розповідав, яким виявився рік війни для дунайських портів, та чого варто очікувати Ізмаїлу, Рені та Усть-Дунайську цьогоріч.